4 січня 2024 р.

Подяка Господу

 Привітик! Не знаю чи хтось тут буває. Але вирішила однак написати сюди свій новий вірш. Буде важкі події трапляються в нас щодня. Дуже багато загинуло хороших людей, маленьких дітей. Біль і сум переповнює серце... Але Бог щодня продовжує Свою милість, робить великі чудеса, дарує незаслужені благословіння. Звісно я прошу Бога, щоб Він допоміг закінчити цю війну, щоб він захистив та укріпив наших воїнів, щоб зберіг мирних жителів, щоб вигнав загарбників назавжди з нашої землі... Але також хочу подякувати Йому за все, що Він робить для мене, моєї сім'ї, моїх рідних, друзів, моєї країни.

Тобі, Боже, вдячна за кожен світанок

Що звично приходить в моєму житті

І в сонця промінні зникає серпанок

І все прокидається в новому дні


Життя Ти наповнюєш Своїм плеканням

Терпляче та ніжно скеровуєш Ти

І хоч зустрічаються біль та страждання

Завжди допоможеш тягар Ти нести


В Тобі кожен день мій є повний надії

В Тобі маю спокій і мир мій в Тобі

Ти знаєш мій шлях і скеровуєш дії

Стираєш всі сльози і зцілюєш Ти


І в цей день святковий приходжу до Тебе

Бо Ти є Творець наш, в Тобі лиш життя

Приношу подяку, та прошу від Тебе

Щоб Ти дав нам мир, волю і майбуття


Ти бачиш наш біль і щоденні страждання

Ти бачиш розруху і хаос від зла

І того, хто душу віддав без вагання

Хто в холоді й скруті уже знемага


Прошу я, благаю, Тебе, Добрий Боже

Господь, бо це можеш зробити лиш Ти,

Спини, Ти шахеди, ракети ворожі

Розруш їхній задум і нас захисти


Утіш кожне серце, що втрати зазнало

Розраду даруй, Боже, волю зміцни

Дай сили піднятися тим, хто страждали

І нову надію даруй в новім дні


Ти чуєш благання, Ти знаєш печалі

Ти бачиш страждання, і кожну сльозу

Ти був із людьми на херсонській вокзалі,

Є поруч з солдатом, що стоїть на нулі


Я знаю, що прийде нам поміч від Тебе

Я вірю, що буде в нас повно чудес

За все я подяку приношу до Тебе

Хай слава лунає Тобі до небес

1.01.2024 В.Березний



P.S.: Наша Елеонора, яка дуже любить світло ;)


30 грудня 2020 р.

Бог - моє світло

 Прошу познайомитись - новий член нашої сім'ї - Елеонора. Сьогодні їй місяць 😊


Хто мене знає давно, знає, що вагітність і пологи, для нас це не просто. Це велике благословіння від Господа, що в  нас є діти!!! Діти - завжди дар від Бога, але в нашому випадку особливий. Я не буду описувати всі медичні проблеми і аспекти, не переживайте 😊. Відколи в нас чудом народилась жива і здорова Маріанна, чоловік і діти постійно переконували, що нам треба подумати про наступну дитину. Але ж я розуміла, що мій організм може вбити цю дитину. Справа в тому, що у мене 1 група крові, а у чоловіка 4. Тому у наших дітей може бути або 2, або 3. Через це дитина для мого організму " чужий", якого треба позбутися... Але ось після довгих років переживань, переконань, ми таки наважились...  Ви знаєте, що останні 5 років я працюю сімейним лікарем. Я люблю свою професію, люблю допомагати людям, але ця робота м'яко кажучи непроста. Ще перед вагітністю я була виснажена, бо не можу не переживати за пацієнтів, як за своїх, стурбована, бо не в силах приділяти сім'ї достаньо часу та уваги, заклопотана матеріальними справами... Відразу як ми дізнались, що в нас буде ще одна дитинка, моє серце наповнив Божий мир: "І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі." (Послання до филип'ян 4 розділ, 7 вірш). Бо у фізчиному світі, наче мало що змінилось, а от в серці стало добре і спокійно...

Ще напочатку вагітності в мене була загроза викидня і я вже готова була прийняти втрату дитини, проте Бог проявив Свою милість і зберіг вагітність. Правда мені довелось пролежатт в лікарні 46 днів, з лікарняною їжею, під час карантину (з відділення не відпускали навіть в аптеку), але за цей час Бог відповів на основні питання, які були в мене щодо вагітності. Бо " знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре." (Послання до Римлян 8 розділ, 28 вірш)

Попереднього разу мій організм почав активно воювати з дитиною після 30 тижнів. Я не відчувала ніякого дискомфорту, і ми виявили це чисто випадково. ( Звичайно це не випадковість. Це Боже ведення мого життя, бо Господь бажав зберегти життя Маріанні. І зараз кожен раз коли я чую її сміх, я вдячна Богу за це чудо, яке щодня присутнє в нашому житті).

Господь благословив нас хорошим лікарем, він не знав відповідей на всі питання, але знав тих, хто може дати відповіді на ці запитання. Нажаль, нічого зробити, щоб моя вагітність протікала без ускладнень ми не могли. Не існує таких методів. Це міг зробити тільки Творець Всесвіту. Проте я вийшла з лікарні з чітким планом дій, щоб ми могли вчасно виявити небезпеку для життя дитини. І нам залишалось спостерігати і просити Бога, щоб цей момент або не настав, або настав  якомогв пізніше...

"Я надію на милість Твою поклада́ю, моє серце радіє спасі́нням Твоїм! (Псалом 12, вірш 6а)

І ось моя вагітність благополучно добігала до кінця, але залишалось пережити, ще одне випробування операцію кесаревого розтину. Проте я знала, що Господь і зараз буде зі мною.  "Господь моє світло й спасі́ння моє, — кого бу́ду боятись? Господь — то тверди́ня мого життя, — кого буду ляка́тись?" (Псалом 26, 1 вірш). 

І заєте що? Операція пройшла прекрасно, з донечкою все гаразд, Алілуя!

І от ми думаємо як назвати донечку, ми хотіли її перше побачити, а тоді вибирати ім'я, хоча деякі варіанти обговорювали до її народження. І тут мій чоловік сказав що ім'я має мати значення пов'язане зі світлом. І я відразу згадала, що 1 Ів. 1:5: "А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жа́дної те́мряви!" (1 послання Івана, 1 розділ, 5 вірш). А потім згадала, що є таке ім'я, яке з єврейського означає "Бог - моє світло" - Елеонора. 

Моє найбільше бажання,щоб це маленька дівчинка йшла за Господом і несла Його світло для людей

"І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“ (Євангелія від Іванв 8 розділ, 12 вірш)

7 грудня 2015 р.

Ку-ку

Всім привіт!
Цього разу я не трошки а всерйоз випала з блогожиття. Справа в тому, що в моєму житті з'явилась робота ;). Моя семирічна декретна відпустка підходила до завершення ;), а і треба було щось вирішувати зі своєю професійною діяльністю Впринципі я не мала нічого проти того, щоб і далі присвячувати більшість свого часу сім'ї та дітям, проте за професією я лікар, а це означає, що в мене обмежений час, щоб зберегти свою професію - що 5 років необхідно проходити перекваліфікацію. І поки я думала шукати тут роботу чи ні, якщо так то ким і де працювати, робота сама знайшла мене - мені зателефонувала роботу сімейним лікарем в сусідньому селі головний лікар районної лікарні. І я погодилась... Потім було очікування курсів, піврічні курси і ось на сьогодні я вже працюю сімейним лікарем в сільській амбулаторії ;).
Скрап зі свого життя я не викинула, зараз в мене дуже мало часу, але я сподіваюсь що в цьому році ще буде не одна нагода потворити
Щоб мій пост не був геть сухим покажу вам дві цікаві фотографії. Перша це картина в Львівській дитячі бібліотеці де ми побували вкінці літа
Як вам така творчість?
А ця зроблена на юбілеї мого батька, цього літа йому виповнилось 75!
А як вам мої дітлахи? Виросли за час моєї відсутності?
Сподіваюсь що скоро зустрінемось тут знову...

12 жовтня 2014 р.

Привіт зі Львову

Всім привіт, я знову добралась до Львову
Пропоную зістрітись
Бажано в п'ятницю в годині 10-11
В кого є бажання і можливість пишіть!

30 вересня 2014 р.

Моя Україна

Дуже люблю свою Україну, мій рідний край. Вона така різна, але така рідна в кожному куточку країни.
От я зараз живу на південномусході нашої країни і тут настільки ж хороші люди, настільки ж гарна природа, як і в задіній частині України. Єдине, що тут менше людей, які мають достатньо розвинену національну свідомість. Просто в більшості, людей не вчать любити свою країну.
Ну і ще часто жителі західних областей підливають масло в вогонь, всілякими образливими гаслами. Не раз, читаючи такі вигуки, ловила себе на думці, що нічого спільного нехочеться мати з такими людьми... А якщо врахувати, що "встречают по одежке...", треба враховувати, що не всі мають достатньо наполегливості, щоб зрозуміти людину краще... і складають враження про більшість, дивлячись на слова та вчинки деяких. от і виходить, що ми самі підливаємо масло в вогонь :((((((((
Але, слава Богу, в нас ще є достатньо не байдужих, хороших людей! Нам ще є кого любити і є за що боротись. І з Божою допомогою в нас ще буде мирне небо над головою кожного українця!
А поки, в моєму селі ще спокійно, я продовжую тут жити, і вчити своїх дітей любити Бога та свою рідну землю. І дуже приємно та зворушливо дивитись, як наприклад, Аріна несеться з прапором в руках, повна захоплення, гордості та щастя...

І ще моя любов до моєї України вилилась в ось таку серію АТС
ну, і кожна окремо ;)

25 вересня 2014 р.

Про блаженство...

Всім привіт!
Хто скучив за моїми справжніми постами? Я маю на увазі такі, де я детально описую свої роздуми, які в мене виникають під час творчого процесу. А переважно я дуже багато думаю, коли творю ;)...
Особисто я скучила ;))))
Так ось сьогоднішній буде таким, чи може я вже розучилась писати?

Я думаю, що всім знайомий термін "блаженний". Ми наприклад знаємо, що св.Августин блаженний. А що це означає?
дослівно, це слово перекладається як "щасливий". Хто з нас не хоче бути щасливий? Хто не хоче щоб щасливими були рідні та близькі? Думаю що таких серед нас немає...
То в чому ж секрет щастя?

я вірю, що секрет справжнього щастя можна знайти тільки в Слові Божому - Біблії!
Один з прекрасних її віршів звучить так:
"Блаженний той люд(народ)що Богом у нього Господь" 
Псалом 32, 12 вірш

Так от, я хочу щоб мій народ - мої любі українці - були блаженні!!! І розумію, тим більше в сьогоднішній ситуації, без Бога щастя неможливе!

11 вересня 2014 р.

Намагаюсь не пропасти ;)

Привітик! Я знову не доходжу до компа - чоловік тепер його займає ще більше часу ;), ну і продовжую робити консерви на зиму. Але вже маже нічого на городі немає, а те що є вже дуже повільно дозріває, тому скоро буду вільна від того заняття ;)

До речі, у мене знову є робочий фотоапарат ;), так що скоро будуть свіжі фотки
А поки покажу вам 6 розворот...
перша сторінка з маленькою хитрулею

28 серпня 2014 р.

Ку-ку, сюди ще хтось заглядає?

Як же мене тут довго не було...
Почалась весна, город - нова невідома для нас раніше робота, а потім літо - щей додались табори. Крім того в мене наразі немає фотапарату :(. Ви не думайте ніби я переїхала в село і закинула творчість, насправді її ще більше, просто частіше всього це не листівки чи то альбоми ;). А ще я чомусь не могла додавати фото до публікацій, коментувати їх, можливо через те, що мій інтернет занадто повільний...
Ну і крім того, сумні новини, яких щодня стає все більше. читаєш, слухаєш, ридаєш, молишся... і дякуєш... за те, що з рідних і близьких ніхто не загинув, що в нас ще досі мир в селі, що хлопці, не шкодуючи себе, захищають нашу рідну державу... За те, що я зараз можу насолоджуватись тим часом, який можу проводити з своїм чоловіком, дітьми, друзями. Дякую Тобі Боже за все!

А от за спілкуванням з вами я скучила! Не знаю, наскільки мені вдасться, повернутись в життя блогу, бо яяк мінімум на найближчий місяць в нас дуже багато всяких подій та заходів заплановано. Але я тут натрапила на кілька фотографій з альбому для Маріанночки, який я фактично доробила ;). тому потрошки спробую показати вам його, а там може і фотоапарат в мене з`явиться ;)
Отже, 5-тий розворот
голодна Маріанна ;)

26 лютого 2014 р.

Приємні моменти життя

Привітик! Давно я тут не показувалась ;). Спочатку мій блог не хотів показувати фото і після багатьох марних спроб я закинула цю марну ідею та пішла творити далі, потім було багато сумних подій в наші державі, щей чоловіка немає поруч, що поплакати як слід... А тепер ще й дочиталась новин до того, що вирішила -сьогодні день без новин, думаю тільки про хороше :)
А хорошого в цьому місяці в мене також було чимало
На початку місяця я була в рідному Львові, та змогла зустрітись з деякими хорошими людьми ;)
Наприклад, бачила Наталю - ми добре посиділи в кафешці, шкода, що я була сильно обмежена в часі ... І Наталя подарувала мені ось таку красу:

2 лютого 2014 р.

Зустрінемось?

Привіт дорогі львів'янки ;)
Всім іншим також привіт;)
Хто завтра  близько 15-17 дня може вирватись в центр?
є пропозиція зустрітись попити чайку, поспілкуватись
пишіть або телефонуйте

Ratings and Recommendations by outbrain